John William Waterhouse
Це драматичне полотно ілюструє епізод з подорожі грецького героя Одіссея, про який розповідається в епічній поемі давньогрецького поета Гомера "Одіссея". У каталозі виставки Королівської академії 1891 року гомерівську історію підсумували наступним чином:
Сирени, які своїми мелодійними голосами загукували всіх моряків на загибель ... це були, згідно з класичною традицією, істоти з тілом птаха та головою вродливої жінки ... Оракул попередив мандрівників, що як тільки хтось пропливає повз, не прислухаючись до їх пісень, сирени зникають. Улісс [римська версія імені Одіссей], попереджений Цирцеєю, заткнув [воском] вуха своїх супутників і наказав прив'язати себе до щогли, і таким чином успішно оминув фатальний берег.
Але Гомер не надав опису зовнішнього вигляду сирен. Щоб досягти автентичності у своєму зображенні, Вотерхаус звернувся до зображення гомерівської історії на давньогрецькій вазі в Британському музеї в Лондоні. На вазі сирени були зображені у вигляді крилатих птахи з кігтями та людськими обличчями. Ця ідея, яку підхопив Вотерхаус, стала несподіванкою для вікторіанської аудиторії, що звикла бачити цих міфічних істот у вигляді миловидних німф, подібних на русалок.
Бажаєте більше міфологічних сюжетів? Тут можна прочитати про 5 найкращих коханок Зевса та їхні божевільні історії!