Kitagawa Utamaro
"Утамакура" ("Поема подушки") — це назва ілюстрованої книжки з 12 примірниками, що містить зображення сюнґа (картини відвертого сексуального характеру). Утамакура — класичне японське риторичне поняття, у якому поетичні епітети пов’язані з назвами місць. Утамаро використовує частину макури (подушки), щоб запропонувати інтимну близькість у спальні; терміни utamakura та makura-kotoba (слова на подушці) використовуються у передмові до книги.
На відміну від інших ілюстрованих книжок того часу, в Утамакури немає супровідного тексту, натомість використовуються такі розкішні техніки, як тиснення, напилення слюди для ефекту блиску та бокаші, техніка, за допомогою якої градації кольорів досягаються шляхом нанесення різної кількості чорнила на друкарський блок.
Ймовірно, сюнґа подобалась чоловікам і жінкам усіх станів. Про це свідчать забобони та звичаї, що стосуються цього жанру японського традиційного мистецтва. Так само, як для самураїв вона була щасливим талісманом від смерті, вважалося, що вона захищала від пожежі на торгових складах і вдома. З цього можна зробити висновок, що у самураї, тонінів та домогосподарок були сюнґи. Про те, що жінки також їми користувались, свідчать списки з бібліотек, де вони їх брали. За традицією сюнґу дарували нареченій. Можливо, вона була певним сексуальним посібником для синів і дочок заможних сімей.
P.S. За цим посиланням ви знайдете все, що потрібно знати про японську сюнґу (18+).