Joseph Ducreux
Нещодавно Національний музей Швеції у Стокгольмі придбав два фізіономічні автопортрети, написані французьким художником Жозефом Дюкре, одним із видатних художників при дворі Людовика XVI. Портрет Дюкре виявляє сильні впливи натуралізму і характеризується вмінням художника вловити певний вираз обличчя або емоційний стан.
Через таку близькість до королівської родини, зокрема, до королеви Марії-Антуанетти, у 1789 році Дюкре опинився в небезпечній ситуації, а саме в роки, що відбулися одразу після початку Французької революції. Тому у 1791 році він оселився в Лондоні на певний період. Залишилось небагато фактів про діяльність Дюкре протягом цього короткого періоду, але ми знаємо, що він виставляв портрети та автопортрети в Королівській академії мистецтв, враховуючи два під назвою Surprise mixte [sic] з Terror і (простіше) Surprise. Швидше за все, один із портретів, які зараз придбав Національний музей, був пізньою версією першої з цих двох робіт, які були виставлені в Лондоні. Вираз обличчя художника пройнятий перебільшеним подивом, змішаним з жахом, про що свідчать великі очі, роззявлений рот і драматично витягнута права рука. Немає сумніву, що ці роботи є автопортретами, але їхні назви, які описують емоції, показують, що вони також мали на меті зосередити увагу на фізіономії як самому феномені.
Інтерес Дюкре до фізіогноміки відображає його час і може в більш загальному вигляді вказувати на улюблену наукову тему Просвітництва. Завдяки поєднанню яскраво вираженої фізіономічної перспективи з автопортретом цю роботу цілком можна вважати закладеною основою для нових напрямків у портреті. Дюкре намагався вловити в собі ті самі вирази обличчя, які ми можемо спостерігати щодня на людях загалом. Можливо, зовсім й не дивно, що один із подібних автопортретів Дюкре став популярним онлайн-мемом, який демонструє вічну грайливість і бажання експериментувати цього художника.
P.S. А тут ви знайдете дев’ять причин посміхнутися разом із Франсом Халсом! :-)