Опівдні

Скагенські художники (якщо ви не чули про них, будь ласка, зазирніть в наш архів!), у тому числі Анна Арчер, часто асоціюються з рухом натуралізму, який мав на меті якомога точніше представити світ. Проте якщо ми дослідимо, як Анна Арчер створює свої роботи, ми дізнаємося, як вона спрощує і скорочує теми, які вона зображає. Можливо, її картини все-таки не такі натуралістичні та правдиві?

Її натхнення для спрощення свого мистецтва прийшло з різних місць. Коли в 1889 році Анна Арчер провела шість місяців у Парижі, щоб взяти участь у Всесвітній виставці, вона навчалася у відомого французького художника Пюві де Шаванна. Він був відомий тим, що скорочував свої образи та підкреслював їх монументальні аспекти. Водночас Європою прокотилася хвиля інтересу до японського мистецтва.  Важливу роль у цьому відіграв старий вчитель і друг Анни - Карл Медсен. У 1885 році він опублікував книгу про японський живопис і подбав про те, щоб данські художники познайомилися з особливими рисами японського мистецтва, включаючи його різко обрізані сюжети та усунення перспективи в західному розумінні. 

Озброївшись таким натхненням, Анна Арчер розробила власний стиль живопису. Вона часто поверталась до тієї ж теми знову і знову. Повторення однієї теми дозволило їй експериментувати з різними рішеннями. Вона перевірила наскільки можна спростити фон, наскільки порожнім може бути простір картини. У цьому процесі картина зменшується так, що все далі й далі віддаляється від справжнього відображення світу, натомість стаючи більш абстрактним дослідженням на полотні. 

Картина належить до колекції Художнього музею Соре, але ви можете побачити її завдяки Державному музею мистецтв у Копенгагені, де до 24 травня 2020 року мала відбутися найбільша ретроспективна виставка про данську худождницю Анну Арчер.

P.S. Ви також можете дізнатися більше про деяких Скагенських художників тут!

P.P.S. Тут ви знайдете 15 химерних книжок, які можна прочитати під час самоізоляції.