Kitty Kielland
Ох, я б відвідував це місце так часто!
Спокійне озеро лежить в оточенні затінених лісистих пагорбів. Сутеніє, і сонце от-от зникне за горизонтом. На поверхні води помітний млявий відблиск світла, разом із відображенням хмарин, пагорбів та перламутровим мерехтінням неба. Вдалині в понурому світлі можна розгледіти невеличкий човен із людиною, що гребе до горизонту. На передньому плані, близько до глядача - тонкий зелений очерет; у спокійний вечір, він настільки ж нерухомий як і ніжне латаття, розкидане озером як зорі на небі.
Зачаровані сутінки, як на картині, так притаманні нордичним лісам влітку. Незмінна безтурботна атмосфера картини міститься поза часом, пробуджуючи вічні таємничі закони природи. Зв'язок із природною містикою посилюється тим, як темрява огортає оточення озера, і відображеннями на поверхні води, з яких здається, наче небо та земля переплетені.
На створення цієї картини Кітті Х'єлланн надихнуло місцеве озеро Деліванн (Dælivannet) поблизу ферми Флескум (Fleskum), комуна Берум у Норвегії. Разом із декількома своїми друзями-художниками, вона провела літо 1886 р. на фермі Флескум. Літо на Флескум ознаменувало початок неоромантизму в норвезькому мистецтві, а Х'єлланн практикувала цей напрям аж до 1890-х років.
Ми презентуємо цю картинки завдяки Національному музею (Nasjonalmuseet) в Осло. Вони запустили оновлений вебсайт зі своєю дивовижною колекцією; обов'язково перегляньте її!
P.S. Літні вечори на півночі є абсолютно приголомшливими. Тут ви можете поглянути, як Едвард Мунх надихався ними. <3