Dirk Valkenburg
Саме зараз в Амстердамі в Рейксмузеї (Rijksmuseum) проходить експозиція на тему: Рабство. Десять правдивих історій. Вперше в своїй історії музей зосереджується на рабстві голландського колоніального періоду. Це значуща епоха триває аж 250 років та є невід'ємною частиною історії Нідерландів. Час, коли основними цінностями тогочасного суспільства була влада, речі та володарювання. Виставка розповідає нам десять справжніх історій, якими поділились люди, що були так чи інакше причетні до рабства.
Плантація в Суринамі, яку ми представляємо тобі сьогодні, одного разу була успадкована чоловіком на ім'я Йонас Вінсен. Йонас був палким поціновувачем мистецтва, тому геть не мав планів щодо власної плантації. Оскільки він був в товариських стосунках з художником Дірком Валкенбургом, Йонас попросив останнього відправитись в Суринам та оформити документи на його нове майно, а також з'ясувати інформацію про природу, та й взагалі про стан його спадщини. Валкенбург мав поїхати до Суринаму аж на 4 роки та взяти на себе відповідальність за бухгалтерію, а також "розмалювати всі три плантації зображеннями подій життя, а також рідкісних видів птахів та рослин", а також він "погоджується не продавати жодного зображення, картини або ж малюнку у встановлений термін контракту, для будь кого іншого крім шановного пана Вінсена". Перші два роки Валкенбург мав заробляти по 500 гульденів на рік, а в послідуючі по 600, з перспективою отримання бонусу в кінці терміну дії контракту. Крім того, для митця мали видати комфортну кімнату, а також можливість їсти на столом пана. А також "хлопчика, котрий буде служити йому, аби з ним поводились не жорстоко, як з рабом, а як з сином".
Життя рабів плантацій було дуже обмеженим, де головний фокус був лише на плантації, тому поняття "особистий час або ж місце" для невільника не існувало. Раз на рік поневоленим людям дозволялось святкувати, найчастіше після збору врожаю. Це були веселі моменти, коли раби збирались разом, танцювали, створювали свою музику або проводили релігійні зібрання.
Валькенбург записав один такий рідкісний момент спільності та розслаблення, в одній з картин, які він творив для Вінсена. Це унікальне зображення людей в невільництві, де яскраво читаються різноманітні емоції та вирази.
Однак чи розчулили картини Дірка власника плантацій? Лише на вихідних поневолені люди мали змогу зустрічатись з своїми сім'ями та вирощувати їжу на власних невеликих ділянках. Однак Вінсен в своєму листі безжально скасовує вихідну суботу, яку зазначену в заповіті. Він вважає, що вихідної неділі цілком достатньо для невільників аби працювати на своїх полях, провести час з родиною або ж з друзями сусідніх платнацій.
Ми ділимось з тобою сьогоднішньою історією завдяки Рейксмузею (Rijksmuseum).
P.S. Рабство. Десять правдивих історій. виставка, яку обов'язково потрібно відвідати в новому сезоні. Тут ти знайдеш 5 "must to visit" арт виставок в п'яти кращих містах.