Хатина у бавовнику

Художник-самоучка Хорас Піппін почав малювати у якості терапії, сподіваючись повернути рухливість правій руці, яка була пошкоджена під час Першої світової війни. Він став одним з найзнаменітіших художників афро-американців у середині 20 століття, згідно з критиками, які визнали силу і аутентичність його ″примітивного″ стилю малювання. Хатина у бавовнику, картина яка принесла йому світову славу, відображає яскраву, насичену палітру і відчуття інтенсивного малюнку. 

Живучи у Пенсільванії, Піппін міг бачити бавовняні поля під час візитів до своїх родичів на Південь, але скоріш за все він черпав натхнення з популярної культури. Спосіб життя в сільській місцевості на Півдні набув великої популярності в 1930-х роках, коли відбулась прем′єра опери Джорджа Гершвіна ″Поргі і Бесс″ у 1935 році і публікація ″Віднесених вітром″ Маргарет Мітчел у 1936 році. Зокрема, композиція картини нагадує початкову та кінцеву сцени фільму 1932 року ″Хатина у бавовнику″ з Бет Девіс у головній ролі. У тому ж році Бінг Кросбі і Кеб Келловей записали пісню під назвою ″Хатина у бавовнику″.

У 1937 році Крістіан Брінтон, впливовий мистецтвознавець, і відомий ілюстратор Натаніель С. Ваєт, побачили Хатину у бавовнику у вікні майстерні по ремонту взуття у Вест-Честері, Пенсільванії, і переконали Піппіна почати виставку. Газети потім публічно повідомили, що актор Чарльз Лотон придбав картину, що спонукало інших знаменитостей і колекціонерів, разом з музеями придбати роботи Піпіна, і забезпечили в подальшому його тривалу славу.