Max Beckmann
"Автопортрет із келихом шампанського" – це третій образ Макса Бекманна, німецького художника, рисувальника, гравера, скульптора й письменника, виконаний після Першої світової війни. Раніше зображений санітаром і художником у майстерні, тут він постає в образі елегантного денді в смокінгу в барі нічного клубу. У такий спосіб Бекманн спирався на багатий традиційний мотив: зображення веселих п’яниць і гуляк були особливо популярні в голландському й фламандському живописі 17-го століття. Цей портрет, однак, не справляє враження буйної веселості. Голова художника нагадує череп, шкіра має зеленуватий відтінок, а в очах переливаються відтінки червоного й жовтого. Його тіло втискається у звужений простір картини в скутій, майже згорбленій позі. На задньому плані сміється гротескний персонаж; у дзеркалі ліворуч те ж обличчя сміється у відповідь як грізне відлуння.
Період безпосередньо після Першої світової війни був сформований величезними потрясіннями в політиці та суспільстві. Тоді як спекулянти воєнного часу хизувалися своїм багатством у нічних клубах, кабаре та розкішних готелях, незліченні інші стали жертвами бідності. Тут Бекманн приймає неоднозначну ідентичність хворобливого бонвівана, намагаючись дістати трохи задоволення від життя в місці, яке, ймовірно, є баром "Frankfurter Hof" у Берліні, де (за словами свідків того часу) його улюбленим напоєм було шампанське. Це стане його класичною роллю: байдужого буржуа, відстороненого спостерігача, який тримає дзеркало перед суспільством.
Ми представляємо сьогоднішню картину завдяки музею Штедель (Städel).
P.S. Вам сподобався цей автопортрет? Тоді ви маєте побачити 12 найбільш знакових і важливих автопортретів в історії мистецтва!