Caspar David Friedrich
Зображуючи віддалену та священну місцевість, Каспар Давид Фрідріх – майстер німецького романтизму – нав’язує сувору симетрію природі, натякаючи на підхід, який виходить за межі простого реалістичного відтворення. За допомогою хитромудрого використання символізму, Фрідріх поєднує царства природи й релігії, утворюючи гармонійне злиття, яке можна інтерпретувати як важкий шлях до християнського спасіння або прагнення до ідеальної християнської держави. Прикладом цього є грубий, тернистий передній план, який контрастує з поступовим освітленням атмосфери дального плану. Композиція досягає зеніту з присутністю неоготичної церкви, що символізує вершину трансцендентності.
Крім того, розміщення ялинок викликає романтичне уявлення про порівняння готичної архітектури з органічними, рослинними формами, проводячи між ними паралелі. До того ж, готичний стиль був тісно пов’язаний із німецькою національною ідентичністю.
Цікаво, що творчість Фрідріха була відносно невідомою за його життя: її знову відкрили на початку ХХ століття, зокрема, в палкому контексті німецького націоналізму.
P.S. Каспар Давид Фрідріх був майстром моторошних і ностальгічних картин. Відкрийте для себе його мистецтво у 10 картинах! Більше історій про цього геніального художника читайте в статтях нижче.