Giovanni Segantini
Перенесімося в сонячні Альпи!
Картина зображує мирну пасторальну сцену, залиту сліпливим сонячним світлом чистого високогірного повітря. Це спокійний і яскравий полудень, характерний для гірського ландшафту Швейцарії. Щоби підкреслити це яскраве враження, митець використовує чисту колірну палітру, у якій домінують жовтий, синій і білий, наповнюючи полотно тонкими мазками. Ви можете бачити, що неоімпресіоністи, такі як Сера та Сіньяк, мали величезний вплив на художника, який створив сьогоднішню роботу.
Особливо вражає зображення лука, де кожна травинка ніби намальована окремо. Оскільки горизонт розташований відносно високо, велика частина полотна зайнята цим полем, що викликає приголомшливе відчуття золотого світла. Сцена майстерно фіксує альпійські гори поблизу Італії, регіон, який Сегантіні добре знав, оживляючи його свіжу атмосферу та чисте повітря.
Джованні Сеґантіні народився в Арко, місті в регіоні Трентіно на півночі Італії. Однак на той час ця територія все ще перебувала під владою Австрії і не була повернута Італії, а це означає, що він ніколи не міг отримати італійське громадянство. Це нещастя супроводжувало його все життя, і, незважаючи на численні спроби, Сеґантіні так і не визнали офіційно італійцем. У 1881 році він був номінований на престижну Премію принца Умберто, яку щорічно присуджують найкращій італійській картині в Мілані, але художнику було відмовлено в нагороді, оскільки він вважався іноземцем. Пізніше, коли міланська Академія Брера запропонувала Сеґантіні почесне звання, він відмовився від визнання – можливо, у зв’язку з цією минулою несправедливістю.
P.S. Джованні Сеґантіні любив гори, що зрештою коштувало йому життя. Дізнайтеся більше про мистецтво Сеґантіні та його трагічну історію.