Хоча квіткові натюрморти традиційно вважалися менш гідним жанром, вони здобули величезну популярність в епоху імпресіонізму та реалізму. Вони пропонували художникам невичерпну можливість досліджувати колір, світло й форму, вільні від наративних обмежень. Адольф Монтічеллі скористався цією свободою в своєму букеті, використовуючи короткі, товсті мазки пензля для побудови зображення. Квіти й ваза написані яскравими кольоровими плямами, причому лише незабудки чітко ідентифіковані – більшість квітів залишаються абстрактними й сугестивними.
Тео ван Гог, брат Вінсента й арт-дилер, придбав цей квітковий натюрморт Монтічеллі у 1886 році, і він справив глибоке враження на Вінсента. Глибоко натхненний, він пристрасно розповідав про картину. Під час його перебування в Парижі друзі приносили Ван Гогу свіжі квіти, і він у відповідь створив низку натюрмортів. Ці роботи перегукуються зі сміливою композицією Монтічеллі та його виразною, імпастоподібною технікою пензля, що розкриває глибокий вплив старшого художника на розвиток стилю Ван Гога.
Хто би міг подумати?
P.S. У нашому Наборі 50 листівок квітів у мистецтві ви знайдете переріз квіткових натюрмортів у різних стилях. :)
P.P.S. Квіти вже давно є центральною темою в натюрмортному живописі. Відкрийте для себе 10 культових квіткових натюрмортів! Хіба вони не прекрасні?