Frederic Leighton
У цій романтичній сцені кохання тісно переплітається з мистецтвом. Завдяки ностальгійному сюжету й вишуканому, ретельно контрольованому й відполірованому стилю картина є зразком академічних ідеалів, утверджених наприкінці ХІХ століття.
Фредерік Лейтон, який у 1879 році став президентом Королівської академії мистецтв у Лондоні, багато років навчався в Німеччині, Франції та Італії. Композиція та сяйлива колористика «Медового місяця художника» виразно свідчать про вплив венеційських майстрів XVI століття — зокрема Джорджоне й Тиціана. Ця картина є нетиповим відступом у творчості Лейтона, який зазвичай надавав перевагу класичним сюжетам і передовсім оголеному тілу; ця схильність була настільки виразною, що кілька його робіт зняли з виставки англійського мистецтва, яка подорожувала США у 1857 році, визнавши їх непристойними. Тут же художник звертається до камерної, сучасної сцени.
Італієць, який позував для цієї картини, часто з’являється у творах Лейтона й, очевидно, був одним із його улюблених моделей. Його руки виписані з особливою ретельністю, що підкреслює їхню значущість для самого процесу живопису. Ніжне моделювання форм і приглушені тони, якими зображено пару, разюче контрастують із жорсткістю апельсинового дерева позаду них — елемента, який, схоже, дався Лейтону складніше: при уважному розгляді плоди набувають майже емалевої якості.
P.S. Пройдіть нашу вікторину «Кохання в мистецтві» — вона наповнена найвідомішими зображеннями кохання. А якщо вас цікавлять мистецькі історії кохання, зазирніть до статей нижче!