Жінка з видатним інтелектом і глибокою духовністю, Джулія Марґарет Кемерон легко спілкувалася з провідними діячами вікторіанської Англії, серед яких були Теннісон, Гершель, Дарвін, Раскін і Карлайл. Коли вона отримала камеру в 1863 році, то сприйняла фотографію не як засіб точного відтворення зовнішності, а як спосіб вираження біблійних і літературних ідеалів — невинності, відданості, мудрості та пристрасті, — втілених у найближчих їй людях.
На цій фотографії Кемерон зобразила Мей Прінсеп, прийомну доньку сестри. Дозволяючи легкий рух і навмисно пом’якшуючи фокус, вона надає зображенню відчуття подиху й внутрішнього життя. У результаті це радше не портрет, а поетичне видіння, сформоване любов’ю й тугою. Фотографію було натхнено рядками з вірша лорда Байрона «Дівчині з Атен» («Maid of Athens»), написаного 1810 року — твору, в якому переплітаються пристрасть, пам’ять і відданість. Подібно до слів Байрона, образ Кемерон прагне не описувати, а викликати емоцію, перетворюючи модель на живе втілення почуттів та ідеалізованої краси.
P.S. Відкрийте для себе захопливі фотографії Джулії Марґарет Кемерон — королеви прерафаелітської фотографії!