Vilhelm Hammershøi
Картина є одним із тих інтер’єрів, якими прославився Гаммерсгей. Мольберт також робить картину варіацією на тему "художник і його мотив", цього разу без зображення самого художника; Гаммерсгей хотів уникати наративів у своїх картинах.
Навіть у свій час Гаммерсгей став відомим переважно завдяки інтер’єрам. Він повертався до теми знову і знову з майже неймовірною наполегливістю, завжди випробовуючи нові ефекти. Картини зображують порожні, аскетичні та моторошно статичні кімнати, наповнені тихою, напруженою атмосферою та м’яким світлом, що проникає крізь вікна, ніжно торкаючись стін. Повітря має майже фізичну текстуру, і в той же час матеріальні предмети в сценах ніби розчиняються, а це означає, що все набуває такої ж повітряної, вібруючої суті. Кольори обмежені вузьким спектром сірого та білого, але кількість деталей вражає.
Ця картина відрізняється від найвідоміших робіт художника, де в інтер’єрах часто зображена одна жінка, що здебільшого стоїть спиною до глядача. Незалежно від пози, вона завжди здається застиглою та заглибленою у свій власний світ. Життя ніби зупинилося; навіть через відкриті двері немає зв'язку із зовнішнім світом. Художник, очевидно, працював над картиною і на мить відійшов від неї. Однак типовою рисою для Гаммерсгея було уникати зображати себе на картинах; він не хотів, щоб вони набували рис оповідання.
Інтер’єри Гаммерсгея завдячують датському мистецтву першої половини 19 століття та голландському мистецтву 17 століття, але вони відрізняються від своїх попередників своєю унікальною, моторошною атмосферою.
Хочете більше картин Гаммерсгея? Перегляньте нашу статтю "Тихе життя інтер’єрів Вільгельма Гаммерсгея" на Dailyartmagazine.com.