Оголена жінка у ванні

"Намалюйте своє задоволення олівцем, намалюйте його фарбами, намалюйте його яскраво і виразно", — казав П’єр Боннар, автор сьогоднішньої картини.
Моделлю Боннара для "Оголеної жінки у ванні" була Марта де Меліньї, у дівоцтві Марія Бурсен (1869–1942), яка була супутницею художника з 1893 року до її смерті. Пара одружилася в 1925 році, коли і було створено цю картину. Впродовж всієї творчості Боннар намалював Марту понад 300 разів, і на багатьох із цих зображень вона готується до купання, заходить або виходить із ванни. Мотив з жінкою, що купається, можна зрозуміти не лише тому, що художник захоплювався Мартою як об’єктом, а й у контексті її здоров’я, оскільки вона часто приймала ванни для лікування туберкульозу.

Ця "Оголена жінка у ванні" — остання робота Боннара на цю тему; це одна з видатних картин у стилі ню двадцятого століття. Сміливість кольору, яка характеризує зрілу творчість художника, проявляється в сліпучій мозаїці цієї картини з помаранчевих, жовтих, рожевих, синіх, фіолетових і зелених кольорів. Оригінальність хроматичної сміливості Боннара майже дорівнює в цій картині живописній конструкції, в якій заперечуються перспектива та об’єм, а форми нагромаджуються, щоб зависнути над площиною полотна. Боннар перетворив цю домашню атмосферу з таксою подружжя, що затишно згорнулась калачиком поруч, на екзотичну обстановку, в якій молода жінка плаває у перламутровій ванні, а її тіло відбиває переливчасті кольори навколо. В результаті ми отримали чуттєве, мрійливе та особисте враження, яке залишає перегляд картини.