Eugène Delacroix
Ежен Делакруа був одним із гігантів французького живопису, але його остання повна ретроспективна виставка в Парижі датується 1963 роком, столітніми роковинами його смерті. У співпраці з Метрополітен-музеєм у Нью-Йорку Лувр проводить історичну виставку, на якій представлено близько 180 робіт, переважно живопису, як данину його кар’єрі. Виставка завершується 23 липня 2018. Це одна з найважливіших виставок цього року!
Паризьке повстання 27, 28 і 29 липня 1830 р., відоме як Trois Glorieuses (Три славних дні), було ініційоване ліберальними республіканцями за порушення Конституції урядом Другої Реставрації. Карл X, останній французький король з роду Бурбонів, був скинутий і замінений Луї Філіппом, герцогом Орлеанським. Делакруа, який був свідком повстання, сприймав його як сучасну тему для картини; отримана робота відображає той самий романтичний запал, який він застосував до Різанини на Хіосі, картини, натхненної грецькою війною за незалежність.
Алегорію Свободи уособлює молода жінка з народу в фригійському ковпаку, кучері якої спадають на шию. Яскрава, полум’яна, бунтарська та переможна, вона нагадує про революцію 1789 року, сан-кюлот і народний суверенітет. У піднятій правій руці — червоно-біло-синій прапор — символ боротьби, що розвівається до світла, як полум’я.
Двоє паризьких відчайдухів спонтанно вступили в бій: той, що ліворуч, чіпляється за бруківку, витріщивши очі під легким піхотним кашкетом; відоміша фігура праворуч від Свободи — Гаврош, символ юнацького бунту проти несправедливості та жертви заради благородної справи. Він одягає чорний оксамитовий берет (або фалуч), який носять студенти, як символ повстання, і носить на плечі надто великий патронташ. Він просувається, виставивши праву ногу попереду, розмахуючи кавалерійськими пістолетами з піднятою рукою, з бойовим кличем на вустах, закликаючи повстанців до бою.
Фігура, що стоїть на колінах, з циліндром буржуа чи модного городянина може бути самим Делакруа або одним із його друзів. Персонаж носить широкі штани та ремісничий червоний фланелевий пояс та має при собі мисливську двоствольну рушницю. Поранений, який підводиться, поглянувши на Свободу, носить зав’язаний жовтуватий шарф, що перегукується з кольором сукні героїні; його селянський халат і червоний фланелевий пояс наводять на думку про найманих робітників Парижа. Синій жакет, червоний пояс і біла сорочка перегукуються з кольорами прапора.
Цей реалістичний та інноваційний твір надихнув одного з найважливіших художників 20-го століття на створення не менш культового шедевра. Що ми маємо на увазі? Ось відповідь.