Дівчина в білому з заводськими димарями та квітами

В перші десятиліття 20-го віку сільську місцевість Словаччини поступово заполонили різноманітні індустріальні будівлі. В ті часи вони виглядали дивно, але вже почали візуально переважати в навколишніх краєвидах. Парадокс двух співіснуючих цивілізацій, архаїчної та сучасної, добре усвідомлював Золо Палугяй, коли розмістив популярний поетичний символ словацького модернізму - дівчину з глечиком - на фоні заводських димарів. Спокійний профіль дівчини, що сидить, немов казкове створіння, контрастує з вигинами фабричних димових труб, з яких йде білий дим. Замикає сцену традиційний силует вершин Татр. Дивовижне протиставлення; символічна діва, яку переслідує фабричний дим.

Цю роботу ми презентуємо завдяки співпраці з Europeana, європейській платформі культурної спадщини. Їх проект "Європа на роботі" освітлює історію Європи крізь призму робочого аспекту життя в минулому та теперішньому.

P.S. Запрошуємо вас почитати про те, як індустріальні будівлі надихали митців за прикладом комплексу Ford River Rouge.