Tsukioka Yoshitoshi
Цукіока Йосітосі широко відомий як останній великий майстер друку та живопису на дереві в жанрі укійо-е . Він також вважається одним з найбільших новаторів стилю. Його кар'єра охоплювала дві епохи — останні роки періоду Едо та перші роки сучасної Японії після відновлення Мейдзі. Як і багато японців, Йосітосі цікавився новинками з усього світу, але з часом був все більше стурбований втратою багатьох аспектів традиційної японської культури, серед яких традиційне друкування на дереві.
До кінця своєї кар’єри Йосітосі майже одноосібно вів боротьбу з часом і технологіями. Поки він працював по-старому, Японія впроваджувала західні методи масового відтворення, такі як фотографія та літографія. Проте, в Японії, яка поступово забувала власне минуле, йому майже самостійно вдалося вивести традиційний японський друк на дереві на новий рівень, перш ніж це мистецтво фактично померло разом з ним.
Сьогоднішній твір належав до серії Нова добірка картин зі східної парчі, створеної тоді, коли художник був на піку своєї кар’єри. У той час він також працював над відомими роботами Сто сторін Місяця та серією вертикальних диптихів, які сьогодні вважаються найвидатнішими в кар’єрі художника. Нова добірка картин із східної парчі була надзвичайно популярною; деякі зображення передруковували до тих пір, поки дерево не було надзвичайно зношеними.
Тематика сцени переважно походить з класичних японських історичних або міфічних історій, іноді у версіях, відомих у драматизаціях театру кабукі. Тут ми бачимо злу Омацу або демона Омацу, жінку-бандита, яка з'являється у кількох п'єсах кабукі. Складається вражання, що її історія базується на фактах і завжди представляють як мерзенну жінку. Проте, можливо, вона просто була надто волелюбною та небезпечною для жорсткого суспільства періоду Едо. Кажуть, що вона вбила свого чоловіка, сліпого самурая, а потім почала жити поза законом.
P.S. Йосітосі був майстром Музан-е, «кривавих відбитків» зі сценами, схожими на фільми жахів. Якщо вас це не лякає, можете глянути на них тут! :-D